(продовження минулого посту)
«Є люди – і вони по-різному прикладають своє серце до днів життя» – Юрій Власов.
Існує таке поняття як «зріла душа» і більшості це ні про що не говорить, але, на мій погляд, це пов’язане з істинною свободою Людини. І ось моя аргументація з цього приводу. Комусь «суджено» прожити життя примітивно, заповнюючи інстинктивні потреби у фізичній їжі (а є задоволення від їжі для розуму (книги, інформація), інтелектуальної діяльності головного мозку), фізичному задоволенні (а є від морального, мистецтва, творчості) і фізичному продовженні роду (а є задоволення від твоєї спадщини (твір, справа, підприємство, споруда тощо), при цьому відчуваючи звичайні та загальнодоступні фарби, не відчуваючи відтінків. Простими словами, світ для такої людини чорно-білий). А комусь цього мало, у нього є внутрішнє прагнення до зростання, і він шукає, не заспокоюється і шукає… Розвивається, у нього розплющуються очі на багато життєвих ситуацій і він інакше їх проживає і відчуває ширшу гаму почуттів та душевних переживань. Більш тонко відчуває цей світ, і я не можу сказати, що це приносить тільки радість і щастя, тому що загострене сприйняття «хорошого» також діє на душу, як і «погане». А так як у колективному несвідомому ситуацій і вчинків людей набагато більше «поганих», ніж «хороших», то бачачи усе це, чуйна душа перебуває у постійному пеклі. Деякі не витримують і починають пити, щоб забути або божеволіють, деякі тікають від усього цього бруду, наприклад, в монастир або ще якісь місця усамітнення, деякі знаходять у собі сили боротися, але тут є небезпека. Вступаючи в боротьбу, потрібно грати за існуючими правилами, а це означає, вступити в цей бруд і забруднити свою душу, тобто огрубити її і вже не так чуйно все сприймати або душа залишається на тому ж рівні, але виробляються соціальні (пристосувальницькі) навички, необхідні для боротьби і тоді ця людина перетворюється на монстра. І той і інший варіант ще більше роздирає душу на частини. І в кожному конкретному випадку людина робить вибір (усвідомлено чи ні), у якого завжди є наслідки. І це краще розуміти, аніж жити в ілюзії.
Адже, що таке ілюзія у найпростішому розумінні? Це власноруч створена зона комфорту як на фізичному, так і духовному рівні, часто неусвідомлено. Мозок людини прагне до примітивізму, душа до черствості по відношенню до реальності (навколишньої дійсності, включаючи інших людей, навіть близьких родичів). Примітивізм має на увазі замкнутість на самому собі, що є основою егоїзму, який у свою чергу заснований на безмежній любові до себе. Думаю, багатьом буде цікаво дізнатися, що головна властивість сатани – всепоглинаюча любов до себе. А друга властивість – все замкнути на собі, нікому не залишити свободи та захопити абсолютну владу. Дещо відхиляючись від теми посту (але не від контексту циклу статей), виникає питання. Чи не це відбувається масово у питаннях виховання дітей у сучасних умовах (дуже боляче на те схоже)? Про що я писав у минулому пості і до чого НЕУСВІДОМЛЕНО прагне досить велика кількість батьків.
Є такі люди, які грають за своїми правилами. Їх часто називають диваками та іншими словами, оскільки не розуміють справжнє прагнення душі. Вони ніби живуть у цьому бруді, але відсторонено і в той же час, слідуючи поклику своєї душі, продовжують творити. Тільки таким зрілим душам по-справжньому доступна свобода. Свобода самовираження, самовизначення та самореалізації своєї особистої програми (призначення). Дійти такого рівня під силу кожному з нас. Треба лише йти у правильному напрямку. Істинна Людина повинна прагнути знань, тому що це єдиний шлях відчути свободу, яка виражається в постійному духовному зростанні.
Завершити цей пост (так само як і почав) хочу цитатою істинної Людини – Юрія Власова: «Людина може бути байдужою до музики, живопису чи віршів, але людина байдужа взагалі до мистецтва – небезпечна. Ніщо так не агресивно і самовдоволено, як обмеженість (несвобода).
Зовсім недавно з цього приводу побачив висловлювання однієї мудрої шкільної вчительки і мені дуже сподобався вираз цього 
Частина 3. Творення.
Частина 2. (Гра)
Частина 1
Речь старшеклассников более выразительна и точна, чем речь подростков. Речевой словарь значительно обогащается за счет овладения 
В старшем школьном возрасте завершается половое созревание; в основном заканчивается рост и окостенение скелета (к 17-18 годам), сращение тазовых костей (однако полное их окостенение происходит лишь к 20-22 годам), окостенение верхних и нижних поверхностей тел позвонков, грудной кости и срастание ее с ребрами; происходит дальнейшее развитие мышечной системы, нарастание мышечной массы, увеличение мышечной силы. Совершенствуется координация движений, причем не столько за счет 
В старшем школьном возрасте стабилизируются психические процессы. Восприятие характеризуется целенаправленностью, внимание— произвольностью и устойчивостью, память— логическим характером. Развивается теоретическое мышление. Мышление у юношей и девушек отличается большой организованностью, последовательностью и основательностью. Организованность мышления выражается в умении связывать различие разделы учебного предмета в стройную систему знаний, в понимании соотношения общих и частных разделов, в правильной квалификации фактов и понятий. В своих сочинениях и устных ответах старшие школьники последовательны и логичны. Мысль их направляется внутренними связями, а не внешними, как у подростков.
Внимание ребенка не может охватить всех впечатлений и переживаний, вызываемых внешними обстоятельствами и стремлением к саморегулированию. Поэтому подростки в учебной, спортивной,игровой, трудовой и других видах деятельность часто допускают ошибки. Характерной чертой внимания детей среднего школьного возраста является его специфическая избирательность: определенный вид деятельности или предмет может захватить их полностью, вытеснив из поля внимания все остальное. В то же время они способны к распределению внимания.
Память подростка значительно изменяется по сравнению с памятью младших школьников. Для детей среднего школьного возраста характерно критическое заучивание и запоминание нужного учебного материала; у них развивается опосредованная память, заметно возрастает ее продуктивность.
Средний школьный возраст (12-15 лет) можно рассматривать как переходный от детства к юности. Этот возраст, соответствующий периоду обучения в 5-8-х классах, характеризуется общим подъемом жизнедеятельности и глубокой перестройкой всего организма. Он совпадает с биологическим периодом второго вытяжения, когда наблюдается усиленный рост тела в длину ( у мальчиков за год отмечается прирост 4,3 до 6,7 см, а иногда 8-10 см, у девочек от 2,9 до 5,8). Особенно интенсивен рост у мальчиков в 15 лет, у девочек в 13 лет.
Общее 
