Різні образи. Всім відомо, що діти як губки вбирають будь-яку інформацію. Тому завдання батьків – дати максимально різноманітну інформацію про життя. У ранньому дитинстві цим інструментом є казки. Не слід недооцінювати силу цього виховного засобу. Читайте більше казок. Коли дитина підросте, потрібно постаратися показати їй реальне життя з усіх позитивних сторін з урахуванням здатності дитини до сприйняття. Спектр по можливості має бути максимально широким. Це формуватиме правильний світогляд і реальний образ картини світу. Що в результаті позначиться на свободі, про яку я писав раніше. І найголовніше – викличе початковий інтерес. Якась область життя однозначно знайде відгук у глибині душі, а може й декілька одразу. І тут важливо не пропустити цей момент, а допомогти цей інтерес перевести у бажання, а далі намір діяти у цьому напрямі. Якщо все зроблено правильно, вам ніколи не доведеться працювати з таким модним словом, як «мотивація». Тому що сучасна (зовнішня) мотивація це штучне створення стимулу для будь-яких дій. А якщо копнути трохи глибше, то дій, яких насправді дитина (або доросла людина) підсвідомо не хоче виконувати. Справжнє бажання ніколи не потребує додаткової мотивації. У наш час цьому питанню, на жаль, не приділяється достатньо уваги з боку батьків, і причини очевидні. Інформації задосить і наукових термінів від «сертифікованих» психологів хоч греблю гати, але що робити на практиці, коли всі ці «олімпійські» теоретичні складні знання потрібно перевести в просту практичну дію, ніхто поняття не має.
Деякі любителі пускати пилюку в очі складними науковими термінами, звинувачують мене в примітивізмі та поверховості. Не порушуватиму їх очікування і наведу примітивний приклад для створення простого образу з метою кращого засвоєння інформації. Отже, спектр пізнаваної інформації у міської сучасної дитини, якщо сказати мізерний, то це взагалі нічого не сказати, за всієї її доступності та різноманіття. Весь світ дитини обмежується стінами квартири та гаджетом під носом. Так вбивається бажання та потяг до знань. Тобто не розвивається розум. Але це півбіди. Друга частина трагедії – це непроживання та невідчуття практичних життєвих ситуацій. «Просунуті» батьки розв’язують це питання шляхом запихання дитини на курси, що розвивають, всупереч бажанню дитини, а задовольняючи при цьому свої проекції та очікування. А так, вбиваються бажання пробувати та діяти. Іншими словами – воля. А, як відомо, Бог дав людині дві найвищі духовні якості (за своєю подобою) – це розум і волю. І не даючи можливості розвиватися правильно, можна докорінно знищити божественний початок в дитині. Ось і настав час довгоочікуваного прикладу: якщо порівняти 8-річну сільську дитину або жителя маленького міста з таким же представником мегаполісу, то різницю в поведінці можна побачити неозброєним поглядом. В чому причина? Відповідь очевидна і примітивна до непристойності. В умовах життя. У свої 8 років середньостатистичний пацан має величезний життєвий досвід (уміє лазити по деревах, по дахах, пробував зелені абрикоси та відчув усі наслідки, а також смолу, є досвід торгівлі бабусиною шовковицею чи вишнею на базарі, вміє зробити та стріляти з рогатки і не тільки, функціонально точно використовує горезвісний подорожник і вміє ще багато чого), чим абсолютно не може похвалитися восьмирічний хлопчик із великого міста. Я не закликаю всіх жити у селі, але якщо ви хочете правильного розвитку дитини, треба постаратися створити для цього необхідні умови. Ці умови повинні забезпечити виховання якомога більшої кількості почуттів (що дозволяють чути себе) та точності їх вираження. Саме тут криється причина свободи чи несвободи, про яку були два останніх пости.
Також хочу нагадати про той обов’язок перед дитиною, якого зобов’язані дотримуватись батьки при правильному вихованні. Ім’я цьому обов’язку — це уважність до життя та інтересів своєї дитини. Тут також треба пам’ятати, що Людину від тварини відрізняє здатність ВІДРІЗНЯТИ. Що знадобиться, коли розрізнятимете справжній інтерес дитини, від хибного, заснованого лише на отриманні позитивних емоцій.



Існує таке поняття як «зріла душа» і більшості це ні про що не говорить, але, на мій погляд, це пов’язане з істинною 
Зовсім недавно з цього приводу побачив висловлювання однієї мудрої шкільної вчительки і мені дуже сподобався вираз цього 
Частина 3. Творення.
Частина 2. (Гра)
Частина 1

Речь старшеклассников более выразительна и точна, чем речь подростков. Речевой словарь значительно обогащается за счет овладения
В старшем школьном возрасте завершается половое созревание; в основном заканчивается рост и окостенение скелета (к 17-18 годам), сращение тазовых костей (однако полное их окостенение происходит лишь к 20-22 годам), окостенение верхних и нижних поверхностей тел позвонков, грудной кости и срастание ее с ребрами; происходит дальнейшее развитие мышечной системы, нарастание мышечной массы, увеличение мышечной силы. Совершенствуется координация движений, причем не столько за счет
В старшем школьном возрасте стабилизируются психические процессы. Восприятие характеризуется целенаправленностью, внимание— произвольностью и устойчивостью, память— логическим характером. Развивается теоретическое мышление. Мышление у юношей и девушек отличается большой организованностью, последовательностью и основательностью. Организованность мышления выражается в умении связывать различие разделы учебного предмета в стройную систему знаний, в понимании соотношения общих и частных разделов, в правильной квалификации фактов и понятий. В своих сочинениях и устных ответах старшие школьники последовательны и логичны. Мысль их направляется внутренними связями, а не внешними, как у подростков.
Внимание ребенка не может охватить всех впечатлений и переживаний, вызываемых внешними обстоятельствами и стремлением к саморегулированию. Поэтому подростки в учебной, спортивной,игровой, трудовой и других видах деятельность часто допускают ошибки. Характерной чертой внимания детей среднего школьного возраста является его специфическая избирательность: определенный вид деятельности или предмет может захватить их полностью, вытеснив из поля внимания все остальное. В то же время они способны к распределению внимания.
Память подростка значительно изменяется по сравнению с памятью младших школьников. Для детей среднего школьного возраста характерно критическое заучивание и запоминание нужного учебного материала; у них развивается опосредованная память, заметно возрастает ее продуктивность.

