от Дмитрий Гак | Авг 27, 2022 | Тільки для людей, які думають
За останні три роки мною була написана велика кількість статей, де докладно розглядалися сучасні проблеми та помилки у вихованні
дітей (як у побутовому житті, так і у формуванні спортивного характеру). Теми публікацій бралися безпосередньо виходячи з особистих спостережень у процесі
тренувань. Заради справедливості слід зазначити, що моє бажання висвітлити проблеми, що не дозволяють досягти необхідних спортивних результатів, викликало (особливо спочатку) спалахи обурення, а іноді і агресивного неприйняття. Це добре ілюструється коментарями під моїми особливо популярними статтями, що набрали велику кількість лайків. Особисто мене цей факт зовсім не дивує, оскільки такому явищу є причина та пояснення, і мені добре відома його природа. Тішить той факт, що поряд з «кричущими» і незадоволеними (а це мала частина), були і є люди (більша частина), які розуміють і поділяють проблеми сучасних тенденцій
розвитку дітей. І це не «всезнаючі» мами, а шановні особистості, компетентні
професіонали, люди з великої літери та лідери своїх сфер діяльності, а також велика кількість людей, які думають. Більшості моїх улюблених критиків так і не вдалося зрозуміти, що мої справжні наміри були зовсім не в тому, щоб принизити, зганьбити або образити дбайливих батьків (хоча ще треба розібратися, що є справжня турбота про дитину). Адже більшість помилок допускається якраз через нерозуміння реалій. Своїми статтями я якраз і ставив завдання, дати інформацію для розуміння і я один із перших, хто зацікавлений, щоб ці помилки були виправлені, оскільки я тренер і моя робота сильно ускладнюється цими недоліками, тому що вони не дозволяють перспективним дітям повністю розкрити свій потенціал та реалізувати його в необхідному обсязі.
⠀
Я сміливо та відкрито вказав на неприємні моменти, позначив проблематику та виявив відхилення «від норми». Один із небагатьох виставив ці питання на публічний огляд. Хто хотів, ті осмислили та прийняли цю інформацію, ті ж, хто відкинув, на жаль, продовжать наступати на одні й ті самі граблі, доки не усвідомлять потреби у
змінах.
⠀
І ось, як мені здається, настав час дати інформацію іншого роду, а саме, що робити у
вихованні дітей в умовах сім’ї, щоб потім легше було «інтегрувати» їх у соціальні групи (дитячі садки, спортивні
секції, школи тощо). Ця інформація буде надана у найзагальнішому вигляді (так би мовити, основні орієнтири), яка допоможе зацікавленим батькам у вихованні необхідних якостей та дозволить реалізувати природний потенціал дитини у обраній сфері діяльності.
⠀
Я повністю за справжній розвиток дитини. Але багато хто досі не розуміє, що справжній розвиток і навчання, це далеко не те, що вони собі уявляють. Саме тому я анонсую нову рубрику під назвою «Основи правильного виховання», де я спробую дати це розуміння.⠀
⠀
Від себе додам: формування особистості, розкриття творчого
потенціалу, реалізація спортивних здібностей, творення на благо суспільства – ось основні, але далеко не єдині завдання, які я та наш клуб ставить під час роботи з дітьми.
⠀
от Дмитрий Гак | Авг 17, 2022 | Тільки для людей, які думають
Ця проблема (а це проблема) має дві складові:
⠀
Перша, проекція на дитину своїх очікувань, що виникають внаслідок власних нереалізованих
бажань та нездійсненних мрій. Приклад: тато, колишній
спортсмен (не зовсім вдалий), спить і бачить свого сина заслуженим майстром спорту, хоча у сина не виявляється жодних якостей, які мають бути присутніми для досягнення цих амбітних цілей.
⠀
Друга, що плавно випливає з першої – грубе втручання у Божественні задуми. Кожній людині при народженні дається свій унікальний життєвий шлях, своє призначення і часто воно не збігається з уявленнями
батьків.
⠀
А зараз плавно повертаємось з небес на землю і уважно дивимося до чого це все приводить. Як завжди наводжу лише перевірені факти та конкретні приклади (ніякої води).
⠀
Статистика наступна: приблизно в 90% випадків амбітність батьків по відношенню до своїх дітей провальна за своєю природою. Чи то бажання бачити свою дитину успішним спортсменом, зіркою цирку, чи генієм іншої сфери діяльності. Проблема ця має своє коріння і свою природу, але це не тема сьогоднішнього посту. Можу лише «закинути» думку, що всі проблеми родом із дитинства. Провальність забезпечується ще й технічними моментами. Зазвичай такі амбітні батьки бажають щоб минулі нездійсненні мрії реалізувала їхня дитина та тренер, але самі в цьому участі брати не бажають, а якщо й бажають, то відбувається це тим самим методом грубого втручання в процес, на кшталт «я краще знаю, як повинно бути». Тобто власноруч добивають і без того мертвонароджену ідею. З подібним явищем особисто я стикався неодноразово. У фінальній розмові з таким спортсменом/спортсменкою, з’ясовується, що спорт – це не їхній шлях і навіть не їхній вибір, а просто страх перед батьком (зазвичай одним, за згодою та підтримкою другого) та його амбітними планами на життя і долю дитини. А справжнє призначення людини лежить далеко поза межами спортзалу.
⠀
У плані спорту, у мене виникає глибоке занепокоєння від маніакальної впевненості таких амбітних батьків у спортивній талановитості їхньої дитини, приписуючи їм неіснуючі
якості. Коли заявляють, що він дуже здібний та талановитий, а насправді все закінчується повною нездатністю стрибнути вгору та одночасно махнути туди ж руками. Простими словами, повна розбовтаність та неузгодженість рухів (розкоординація). А вишнею на торт можу представити вашій увазі недавній випадок, коли до нас привели гіпереластичного підлітка, підготовленого фізично в іншому
виді спорту (спеціально не називатиму спорт, бо справа не в спорті, а неадекватній оцінці дорослих) з амбіціями стати зіркою в акробатиці. Так от цей хлопець не зміг нахилитися вперед і дістати руками свої шкарпетки (складка ноги разом), що характерно для дорослої людини, яка ніколи спортом не займалася (і то не завжди, впевнений знайдуться винятки), але ніяк не для гіпереластичного юнака. За
шпагат я навіть розповідати не буду. А після 30 звичайних присідань, він мало не знепритомнів, чим викликав у тренера чергове збентеження і завдання стало нетривіальним, щоб він фізично дожив до кінця тренування (я це цілком серйозно пишу, оскільки тренер злякався не на жарт).
⠀
Моя порада дуже проста. Перше і найважливіше у
вихованні дитини, з ранніх років спробувати виявити її природні нахили і далі їх розвивати, тим самим формуючи та зміцнюючи у дитини її власні
амбіції, але вже на її шляху. Для цього потрібно лише подивитися на дитину, як на майбутню особистість зі своєю свободою волі і правом вибору, а не як на свою довічну власність у вигляді зручної біологічної іграшки.
от Дмитрий Гак | Мар 6, 2021 | Спортивна медицина
Натуживание как способ диагностики было известно давно. Учёные Флэк, а затем Бюргер разработали количественные критерии оценки проб с натуживанием , а вскоре они были включены в практику спортивно-медицинских исследований. Они очень важны для таких видов спорта, как тяжелая атлетика, толкание ядра, метание молота. Также повышение внутригрудного и внутрибрюшного давления наблюдается при выполнении гимнастических упражнений и в целом ряде других видов спорта, где также может задерживаться дыхание. В 1921 г. Флэк изучал влияние натуживания на организм путём измерения ЧСС.
Тест состоит в следующем: спортсмену предлагают сделать глубокий вдох, а затем имитируется выдох для поддержания давления в манометре равного 40 мм ртутного столба. Испытуемый должен продолжать дозированное натуживание «до отказа». Во время этой процедуры по 5-секундным интервалам фиксируется пульс, а также регистрируется время, в течение которого испытуемый был в состоянии выполнять пробу. При недостаточном качестве регулирования сердечной деятельности у спортсменов с повышенной реактивностью, ЧСС может повышаться на протяжении всего теста.
Плохая реакция на пробу, которая наблюдается обычно у больных людей, заключается в повышении ЧСС с последующим ее понижением. У хорошо тренированных спортсменов реакция на повышение внутригрудного давления выражена не значительно. Исследования воздействия натуживания организма обычно продолжаются и в постпресссорной фазе проб Флэка и Бюргера. После прекращения натуживания ЧСС вначале замедляется; такое замедление носит рефлекторный характер, связанный с тем, что после прекращения натуживания систолический объем крови резко возрастает по сравнению с его величинами во время натуживания. Дело в том, что кровь, застоявшаяся в верхних и нижних венах во время натуживания, наполняет правый желудочек, выброс крови из которого также увеличивается. Наполнение кровью левого желудочка также увеличивается, повышается АД, вследствие чего растёт давление и рефлекторно замедляется ЧСС.
от Дмитрий Гак | Дек 5, 2020 | Психологія спорту
Технически подготовленный спортсмен, это тот, кто в большей мере овладел техническими тонкостями спортивного упражнения и контролирует его выполнение. В основном, базовые технические навыки являются сформированными после 1 взрослого разряда.
Как понять, сформировался ли технический навык у спортсмена? Основным показателем является стабильность выполнения упражнения. Когда основные элементы техники усвоены, у спортсмена начинает формироваться индивидуальный стиль выполнения упражнения. Если стабильность отсутствует – это говорит о недостаточном усвоении техники или неподготовленности спортсмена. Если стабильность нарушается на соревнованиях – это свидетельствует о психологических трудностях. Проявление нестабильности требует анализа и устранения причин ее возникновения.
Наиболее частые характеристики нарушения стабильности:
- Сосредоточение перед началом выступления. Перед тем, как преступить к выполнению упражнения, спортсмен “замирает”, настраивается, вводит себя в состояние психической готовности. Обычно у каждого спортсмена есть свой ритуал, который занимает определенное время. Нарушение стабильность этого временного интервала показывает об изменении состояния психической готовности. Временной промежуток зависит от концентрации внимания: для быстрого движения достаточно 1,5-2,5 сек, для точного движения – до 5 сек. Если время слишком превышает указанное, это свидетельствует о нерешительности спортсмена.
- Чрезмерное напряжение мышц и неспособность их расслаблять ведет к рассогласованности работы всех групп мышц. А это, в свою очередь, приведет к тому что в нужный момент не получится выдать необходимое мышечное усилие для достижения максимального результата.
Чтобы помогать спортсменам при нарушениях стабильности, нужно проводить анализ. Провести диагностику эмоциональной напряженности можно по таким основным компонентам:
- Внешние проявления – мимика, скованность движений, тремор рук, ног, лица, покраснение/побледнение кожи, непроизвольные движения глаз.
- Вегетативные и другие физиологические реакции – частота пульса, кровяное давление, ритм дыхания, температура кожи.
- Устойчивость психических и психомоторных процессов – изменения этих процессов до и после “стрессовой” ситуации наиболее информативно покажут оценку эмоционального состояния.
На соревнованиях бывают ситуации в которые необходимо вмешаться тренеру, чтобы вывести спортсмена из “застрявшего” (навязчивого) состояния.
от Дмитрий Гак | Ноя 15, 2020 | Психологія спорту
Причина успешного или провального выступления на соревнованиях всегда кроется “внутри” спортсмена. Однако некоторые спортсмены предпочитают оправдываться различными внешними факторами.
То, как выступает спортсмен на соревнования зависит от психического состояния. Именно психическое состояние предопределяет то, как работает в данный момент психика и соматика – и это влияет на конечный результат. Составляющие психического состояния это: уровень активации нервной системы (объективная составляющая), ощущения, чувства, переживания.
С оценкой объективной составляющей все обстоит не так сложно, для этого используют специальные аппаратурные методы. А вот с ощущениями, чувствами и переживаниями дело обстоит немного сложнее, здесь используют методы самооценки. Многие спортсмены практически ничего не могут сказать о своем состоянии до, во время и после соревнований. Поэтому возникает вопрос: всегда ли мы осознаем то, что делаем, что с нами происходит? Оказывается, нет.
Субъективное отражение внутреннего мира и внешней действительности проявляется в:
- ощущениях – это неосознаваемый уровень (ощущение тяжести, безысходности, эйфории)
- чувствах – смутное осознание, эмоциональное отношение (волнение)
- переживании – осознание личностного смысла (соотношение ожидаемого и реальности)
Спортивным психологам хорошо известны трудности с которыми встречаются спортсмены при описании своего состояния. Спортсмены описывают его такими словами: “легко”, “нормально”, “ничего особенного не заметил”, “волнение” и т.д. И в основном это описаны случаи при успешном выступлении. При неуспешном выступлении очень часто ссылаются на внешние факторы или старые травмы. При этом нужно отметить, что спортсмены испытывают сложности в осознании своих ощущения и чувств. Существует мнение, что невозможно вызвать чувства, которые сопутствуют успеху. Они возникают сами по себе и являются проявлением спортивной формы.
