Багаторічні спостереження дають підставу виділити два перегини, які часто зустрічаються при спілкуванні з тренером. Поряд з тими батьками, які після кожного тренування очікують посекундний звіт про свою дитину та її «успіхи», є й такі, які вважають за краще мінімізувати цей момент і черпають інформацію виключно від дитини. У цій статті увага буде приділена другому способу відносин, оскільки, на мій погляд, він деструктивніший, ніж перший. Безумовно, все суто індивідуально (у кожного своє власне уявлення про те, як це потрібно робити), але я ставлю за мету показати явище.
Думаю, не потрібно бути науковим діячем, щоб усвідомити, що дитина не здатна дати адекватну оцінку ситуації (тренувальному процесу) і в принципі не повинна це робити. Перша помилка, яку часто припускаються такі батьки, це починають за спиною тренера критикувати його дії. Мовляв, не приділяє уваги/не так подивився/не то сказав, або ж в інший бік – дав надто складне завдання/надмірно вимагає/упереджено ставиться та й інше. Буває так, що в процесі підготовки спортсмен, набуваючи бійцівських якостей, починає відхилятися від сімейного укладу і чим більше, тим менше він стає схожим на своїх близьких родичів і тут трапляється друга поширена помилка, коли один із батьків приходить у спортзал і влаштовує скандал. Після чого йде з гордо піднятою головою і навіть не здогадується про те, що своєю поведінкою перекреслив спортивне майбутнє дитині, відбивши бажання у тренера ВКЛАДАТИ душу в такого спортсмена. Дитина може й надалі відвідувати тренування, отримувати увагу, рекомендації з виправлення помилок і навіть певну допомогу, але ВКЛАДАТИСЯ в неї тренер вже не буде. Відкрию маленький секрет для таких батьків. Якщо тренер не буде зацікавлений у спортсмені, то результату ніколи не буде, яким би талановитим не був спортсмен.
Далі ситуація посилюється за таким сценарієм. Оскільки метою скандалу служить повернення до старого сімейного способу виховання (читайте придушення) і грубе неприйняття нових форм якостей характеру, то батьки різними способами починають схиляти тренера саме до цього і всіляко намагаються вплинути на процес розвитку спортсмена. Треба пам’ятати, що справжній професіонал НІКОЛИ не враховуватиме подібні побажання батьків і не дозволить втручатися у свою роботу, з чого випливає наступний факт: пропорційно зростаючому впливу тренера, вплив батьків буде стрімко зменшуватися. Це викликає внутрішню паніку і в хід йде все, що можна придумати, від приниження тренера в очах дитини до фізичної перешкоди розвитку: коли дитину замикають у кімнаті, щоб не йшла на тренування або кидають парасолькою в голову дочки, при зробленому виборі піти в спортзал, замість того, щоб посидіти вдома з мамою.
Я навів кілька конкретних прикладів помилок, які часто зустрічаються з боку батьків при взаємодії з тренером. А їх безліч. І всі вони мають тільки одну явну причину – нерозуміння, що виникає від неповноти інформації про процес, що відбувається. Річ у тому, що спорт висуває низку вимог до спортсмена, ігнорувати які тренер ніяк не може, звідси і всі його дії, які батьки мають чітко розуміти та в ідеалі підтримувати.
Правильна ж взаємодія передбачає систематичне (не обов’язково щодня) спілкування з першоджерелом, тобто із вашим тренером. Особливо коли щось незрозуміло чи не подобається. Справжній професіонал завжди пояснить причину своїх вчинків та перспективи, що йдуть за ними (якщо не може, це не професіонал і можете сміливо помахати йому рукою).
І останнє: заявивши тренеру про своє бажання зробити з дитини чемпіона, бажано завжди пам’ятати, що справжній спортсмен виховується за законами спорту і до цього потрібно бути готовим.
P.S. Аналізуючи причину непрямого збору інформації замість прямого спілкування, зазвичай, з’ясовується дуже цікавий факт таких батьків. Але це вже зовсім інша історія.
25-29.04.2023 у Вінниці відбувся Кубок України та Чемпіонат України серед юнаків та дівчат зі стрибків на акробатичній доріжці.
Брало участь понад 140 спортсменів із 8 областей України.
Вихованці спортивного клубу “Віват” показали наступні результати:
– Кутова Аліса – чемпіонка України (2011-2012)
– Саклаков Дмитро – чемпіон України (2013-2014)
– Савков Андрій – чемпіон України (2011-2012)
– Кудіна Анастасія – срібна призерка (2013-2014)
– Павлова Ярослава – четверте місце (2013-2014)
В результаті цих змагань Аліса Кутова пройшла відбір до збірної команди України і представлятиме нашу країну на міжнародному турнірі в рамках Кубка Світу в Португалії, який запланований на початок липня.
Вітаємо всіх спортсменів та їх тренерів з успішним виступом та бажаємо перемог на світовому рівні!
Також висловлюємо величезну подяку департаменту молоді та спорту Дніпропетровської ОДА та особисто директору департаменту – Олександру Пшеничникову за всебічну допомогу та фінансування збірної команди області.
27-29 березня 2023 року у Кривому Розі відбувся Кубок Дніпропетровської області та чемпіонат серед юнаків та дівчат зі стрибків на акробатичній доріжці
Майже 50 найсильніших спортсменів із Кам’янського, Дніпра, Кривого Рогу (а також внутрішньо-переміщені) боролися за медалі та право представляти область на майбутньому чемпіонаті України, який заплановано незабаром.
Дніпро представляли 7 вихованців спортивного клубу «Віват», які показали наступні результати:
− Котовенко Кіра − 1 місце (виконала 2 юнацький розряд)
− Кутова Аліса − 1 місце (2011-2012)
− Кудіна Анастасія − 1 місце (2013-2014, виконала норматив КМС)
− Саклаков Дмитро − 1 місце (2013-2014, виконав 1 спортивний розряд)
− Павлова Ярослава − 2 місце (2013-2014, виконала 1 спортивний розряд)
− Савков Андрій − 2 місце (2011-2012)
Разом: 4 золоті та 2 срібні медалі.
Вітаємо всіх вихованців та їхніх тренерів з чудовим початком року та бажаємо подальших перемог!
Особлива та величезна подяка нашим воїнам за можливість під час війни розвивати спорт та виховувати сильних та здорових дітей.
26.12.2021 в спортзале спорткомплекса ПГАСиА (г. Днепр) состоялось 8-е первенство спортивного клуба «Виват» по спортивной акробатике, прыжкам на акробатической дорожке и прыжкам на двойном мини-батуте, в котором принимали участие команды из Запорожья и Днепра. Днепр представляли Строительная академия, фитнес клубы Солнечный, Феррум, Планета спорта, Метеор, Дельта, КДЦ, Школа 73, ФОК “Локомотив”, Глобал Фит.
Первая часть, как и в прошлый раз, где выступали самые юные акробаты, была проведена по спортивным залам (на местах) и более 80% спортсменов успешно справились с поставленной задачей и выполнили свои разряды, что говорит о качественной подготовке тренерами своих воспитанников. Вторую часть (основную) провели на нашей базе в зале акробатики спорткомплекса ПГАСиА. В этот раз решили не приглашать гостей, а опробовать зал акробатики в спорткомплексе, чтобы в дальнейшем можно было создать максимально комфортные условия для приезжих команд. Праздник спорта удался и все задуманное получилось. Общее количество участников составило более 200 человек.
Соревнования проводились на двух акробатических дорожках, акробатическом ковре и особенностью этих соревнований стало то, что впервые в Днепре появилась новая дисциплина – это прыжки на двойном мини-батуте. Воспитанники клуба, которые уже успели поучаствовать в официальных соревнованиях федерации «Всеукраинских соревнованиях» и привезли в Днепр серебряную медаль, продемонстрировали юным спортсменам свое мастерство на этом снаряде.
По традиции, хочется отметить всех наших партнеров, без которых соревнования не обрели бы праздничную окраску и которые предоставили ценные подарки победителям и призерам первенства: клуб активного отдыха KAVA, каток МОСТ-АЙС, виртуальная реальность Dtech, роллердром “Рола-коло”, детская косметика MiniMi, DKids.
Что же касается результатов, то места распределились следующим образом:
Акробатический ковер – 1 юношеский разряд: Цыба София и Гатилова София – 1 место (Метеор, Днепр).
Акробатическая дорожка – 3 юношеский старшая группа девочки: первое место Антимийчук Ирина(СА, Днепр), второе – Комлык Евгения (ПС, Днепр), третье – Геращенко Алиса (Запорожье), Замуруева Мария(ПС, Днепр), Горобченко Валерия (КДЦ, Днепр).
3 юношеский младшая группа мальчики: победитель – Бондаренко Илья(Феррум, Днепр).
3 юношеский младшая группа девочки: 1 место – Шеремет Дарина(СА, Днепр), 2 место – Белоконова София (ПС, Днепр), 3 место – Кукса Полина (Солнечный, Днепр).
3 юношеский старшая группа мальчики: победитель – Нерода Егор (СА, Днепр), серебряный призер – Бурнис Кирилл (Солнечный, Днепр), бронзовый призер – Головач Матвей (КДЦ, Днепр).
2 юношеский младшая группа девочки: победительница – Павлова Ярослава(СА, Днепр).
2 юношеский старшая группа девочки: 1 место – Алманова Вероника (СА, Днепр), 2 место – Саюк Евгения (СА, Днепр), 3 место – Филиппова Арина (Запорожье).
2 юношеский старшая группа мальчики: 1 место – Нерода Егор (СА, Днепр), 2 место – Денека Константин (Солнечный, Днепр), 3 место – Васильев Вова (Запорожье).
1 юношеский старшая группа мальчики: победитель – Глущенко Иван (Запорожье).
1 взрослый:
1 место (2011-2013) – Чуприна Тимофей;
1 место (2011-2013) – Кутова Алиса;
1 место (2009-2010) – Мохова Юлия;
1 место (2007-2008) – Ярошенко Мила;
МС: 1 место старшая группа – Антимийчук Наталья.
Двойной мини-батут: младшая группа 1 место – Кутова Алиса(СА, Днепр), 2 место – Мохова Юлия (СА, Днепр); старшая группа 1 место – Антимийчук Наталья(СА, Днепр), 2 место – Ярошенко Мила(СА, Днепр).
Все победители и призеры были награждены медалями, памятными грамотами и ценными подарками.
Профессия – тренер, это настолько сложный вид деятельности, требующий отдачи себя во всех проявлениях личности, что разобраться в этом вопросе однобоко и на основании своего мнения не представляется возможным. Для этого потребуется специальное исследование. В нашем обществе, к сожалению, все чаще встречается мнение, что тренер – это несерьезное занятие и роль его заключается лишь в том, чтобы сидеть на скамейке и давать задание. Такое мнение отдельных родителей я много раз слышал лично. По мнению людей такого сорта, абсолютно любой человек может тренировать, лишь бы было на то желание. В принципе они и сами это ярко показывают, вмешиваясь своими действиями в тренировочный процесс и постоянно указывая, что и как нужно делать тренеру с их ребенком. Этому есть причина и объяснение, но эту статью я бы хотел посвятить другому. Здесь я хочу привести еще один аргумент для родителей, чьи дети занимаются спортом не просто для здоровья, а тренируются для достижения результатов. Ранее я писал цикл статей посвященных родителям спортсменов, кому интересно, можете почитать.
⠀
Итак, тренерская деятельность – это, прежде всего управление. Управление ребенком в процессе спортивной подготовки и параллельно воспитание его как спортсмена со всеми присущими качествами характера. Для того, чтобы спортсмен рос и развивался, прежде всего, нужна цель. Но если такую цель в редких случаях может поставить и сам спортсмен (под влиянием внешней среды на основании возникшего желания. Например, стать мастером спорта или чемпионом), то существует важнейший инструмент достижения цели, без которого она никогда не будет достигнута. Это – ЗАДАЧА. Обычно задача ставится такая, которую нужно решить с определенным напряжением, которую сам ребенок никогда бы поставить не мог. Правильную задачу может поставить только ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЙ и опытный тренер, на основании своих знаний. Никакой родитель на это не способен. Еще раз повторю НИКАКОЙ, даже спортсмен в прошлом. Потому что никто кроме тренера не видит происходящей картины процесса подготовки, а желания родителя обычно происходят от вольной фантазии.