Основою успішного виступу на змаганнях та досягнення високих результатів у спорті є виховання спортивного характеру.
Воно включає ряд необхідних дій та внутрішніх перетворень під впливом (тиском) вимог спортивної підготовки.
Боротьба зі страхами, що виникають, як у процесі підготовки, так і при виступі на змаганнях – є фундаментальною з психологічної точки зору.⠀
Річ у тому, що на змаганнях домінують психологічні чинники, і від того, як спортсмен із ними впорається, залежить успіх його виступу.
Саме тому навчання подоланню страху має бути одним із постійних компонентів педагогічного процесу. Воно впливає як на спортивне вдосконалення, і формування особистості спортсмена.
А що говорить про це сучасне ліберальне «виховання». Боже збав. Навіщо травмувати психіку дитини? З такими словами тато нашого колишнього спортсмена (хлопчика-підлітка) забрав його перед початком виступу після «на його думку» невдалої розминки.
От і доводиться сучасному тренеру танцювати між двома вогнями і переконувати таких переляканих батьків (так, саме батьків), що не такий страшний чорт, як його малюють.
Я думаю, ви сильно здивуєтеся (а може, і ні) коли дізнаєтеся, що в більшості випадків основною перешкодою на шляху до успіху в спорті стоять саме всезнаючі (читайте, неосвічені і при цьому доводячи тренеру свою правоту), егоїстичні (тренуйся так, щоб мені було зручно, а то закрию тебе в кімнаті на ключ) і боягузливі (менше ризику та травм, щоб не відчувати почуття страху та занепокоєння) батьки, які не тільки заважають вихованню чемпіона, але навіть не дають розкрити потенціал закладений природою.
Однак у спорті вкрай важливо не уникати, а правильно працювати із почуттям страху і ось чому.
У спортивній психології під емоційною напруженістю (страхом) розуміється цілісна зміна психофізіологічного тонусу перед виконанням відповідальної діяльності (дії). Емоційна напруженість в оптимальних межах – необхідний чинник готовності до виконання складної дії. Іншими словами, почуття страху просто необхідне для успішного виступу, але у потрібних межах. Саме до управління своїм почуттям страху в потрібних межах і зводиться навчання щодо його подолання. Як не дивно, але повне придушення страху перед виступом надає більше шкоди, ніж користі, і не дозволяє мобілізувати свої внутрішні ресурси.
В заспокоєння стурбованим батькам повідомлю, що досвідчений і компетентний тренер володіє цілим рядом прийомів, як для тренувального процесу, так і для змагальної діяльності. Тому тут хвилюватись не треба. Хвилюватися потрібно, якщо ви потрапили до горе-тренера, який поняття не має про що йдеться і часто завдає непоправної шкоди не лише фізично, а й у виховному плані.
P.S. Дозвольте вашій дитині випробувати всю гаму почуттів, яку надає спорт, а тренеру робити свою роботу і ви обов’язково побачите свою дитину не тільки чемпіоном, але й сильною особистістю, якщо звичайно це входить у ваші плани і перед вами дійсно стоїть така мета.