ІХ відкрита першість спортивного клубу «Віват»

ІХ відкрита першість спортивного клубу «Віват»

З 19 по 25 грудня 2022 року у Дніпрі відбулася 9-та відкрита першість спортивного клубу «Віват» зі стрибків на акробатичній доріжці та стрибків на подвійному міні-батуті, в якому брали участь команди із Запоріжжя, Полтави та Дніпра. Дніпро представляли – Будівельна академія, фітнес-клуби Феррум, Планета спорту, КДЦ.

Перша частина, вже за традицією, де виступали наймолодші акробати, була проведена по спортивних залах (на місцях) і понад 95% спортсменів успішно впоралися з поставленим завданням та виконали свої розряди, що говорить про якісну підготовку тренерами (Боровкова Аріна Олександрівна та Кацаєва Крістіна Віталіївна) своїх вихованців. Цей відсоток значно зріс порівняно з 86% минулого року. Другу частину (основну) провели на нашій базі у залі акробатики спорткомплексу ПДАБА. На цей раз до нас приїхали гості з Полтави. Не дивлячись на важкий час і перешкоди, свято спорту вдалося і все задумане вийшло. Загальна кількість учасників становила понад 130 осіб.

Змагання проводилися на двох акробатичних доріжках та подвійному міні-батуті. На цих акробатичних снарядах продемонстрували свою майстерність як юні спортсмени з юнацьких розрядів, так і досвідчені спортсмени (призери та переможці Чемпіонатів України та Всеукраїнських змагань), які виступали за 1 спортивним розрядом, КМС та програмою МС.

Почесним гостем нашого заходу був провідний тренер зі стрибків на батуті та акробатичній доріжці, представник Міністерства Спорту України – Ярослав Віталійович Калюжний.

За традицією, хочеться відзначити всіх наших партнерів, без яких змагання не мали б святкового забарвлення та які надали цінні подарунки переможцям та призерам першості.

Що ж до результатів, то місця розподілилися таким чином:

Акробатична доріжка

3 юнацький, молодша група, дівчата: перше місце – Котовенко Кіра (СА, Дніпро), друге – Носова Анастасія (Запоріжжя), третє – Шеремет Дарина (СА, Дніпро).

3 юнацький, молодша група, хлопці: переможець – Смирнов Микита (Запоріжжя), друге місце – Петров Гліб (Запоріжжя).

3 юнацький, старша група, дівчата: 1 місце – Захарова Кароліна (Запоріжжя), 2 місце – Пучкова Богдана (Запоріжжя) та Зазимко Алеся (СА, Дніпро), 3 місце – Косенко Катерина (СА, Дніпро).

3 юнацький,  старша група, хлопці: переможець – Сенча Владислав (ПС, Дніпро), срібні призери – Мартиросян Гарік (ПС, Дніпро) та Мартищук Олександр (СА, Дніпро), бронзовий призер – Головач Матвій (КДЦ, Дніпро).

2 юнацький, молодша група, дівчата: переможниця – Пащенко Владислава (Полтава).

2 юнацький, старша група, дівчата: 1 місце – Носенко Агата (Запоріжжя), 2 місце – Рябуха Ганна (Полтава), 3 місце – Філіппова Аріна (Запоріжжя).

2 юнацький, молодша група, хлопці: 1 місце – Бережний Андрій (Полтава), 2 місце – Комарист Андрій (Полтава), 3 місце – Нагірний Давид (Полтава).

Дівчата (2014 та молодші, 1 дорослий): 1 місце – Павлова Ярослава (СА, Дніпро), 2 місце – Оверченко Дар’я (Полтава);

Дівчата (2012-2013, 1 дорослий): переможниця за програмою КМС – Кутова Аліса (СА, Дніпро), срібна призерка – Тесленко Тетяна (Полтава), бронзова призерка – Кіценко Євгенія;

Хлопці (2012–2013): 1 місце – Закаблук Всеволод (Полтава), 2 місце – Геращенко В’ячеслав (Полтава), 3 місце – Дучинський Максим (Полтава);

Дівчата (2010-2011, 1 дорослий):1 місце – Артеменко Ярослава (Полтава);

Хлопці (2010-2011, КМС): 1 місце – Савков Андрій (Дніпро-Лисичанськ);

Хлопці (2014 та молодше, 1 дорослий): 1 місце – Саклаков Дмитро (Дніпро-Бердянськ);

Дівчата (2009 та старше, МС): переможниця – Мохова Юлія (СА, Дніпро), срібна призерка – Зінов’єва Ганна (Дніпро-Харків);

Подвійний міні-батут:

Молодша група (2014 та молодше), серед дівчат: 1 місце – Павлова Ярослава; серед хлопців переможцем став Саклаков Дмитро (Дніпро-Бердянськ).

Група (2012-2013): переможницею стала Кутова Аліса (Дніпро)

Група (2010- 2011): переможцем став Савков Андрій (Дніпро-Лисичанськ)

Старша вікова група (2009 та старше) серед дівчат: переможницею стала Мохова Юлія (Дніпро) та срібною призеркою стала Зінов’єва Ганна (Дніпро-Харків).

Медальний залік:

Запоріжжя: золото – 3 шт, срібло – 3 шт, бронза – 1 шт (7 медалей);

Полтава: золото – 4 шт, срібло – 5 шт, бронза – 3 шт (12 медалей);

Дніпро: золото – 12 шт, срібло – 5 шт, бронза – 3 шт (20 медалей).

Усі переможці та призери були нагороджені медалями, пам’ятними грамотами та цінними подарунками, решті спортсменів було вручено дипломи за участь та подарунки від наших партнерів. Тож із порожніми руками ніхто не залишився!)

Поворот не туди. Частина 8

Поворот не туди. Частина 8

Класний тренер

Колись я вже писав статтю на тему «Улюблений тренер» і ось знову тренд у силі.  За останні пів року часто чую фразу від батьків про класного тренера, у якого займалися їхні діти та неможливості робити це зараз.  Причин багато, і вони різні.  Після пробного тренування, визначивши ступінь підготовки, а вірніше її повну відсутність, особисто я почав запитувати себе: «а в чому ж класність такого тренера»?  Мої висновки, швидше за все, не сподобаються більшості, особливо тим, хто привів дітей до нас.

Перший момент, в якому часто припускаються помилки як батьки, так і «класні» тренери, це установка «аби дитині подобалось».  Тут треба чітко розділяти, отримувати емоційну радість і тільки чи отримувати радість від набутого вміння.  Від нерозуміння, багато хто робить акцент на першому твердженні, тим самим позбавляючи себе можливості розсудливо мислити та аналізувати.  Підтверджується це тим, що таким батькам ніяк не спадає на думку: «Ось проходила дитина 5 років на тренування і нічого не навчилася».  І це нікого не бентежить.  Ну як можна звинуватити тренера, якого дитина любить і біжить до нього на тренування аби, вкотре, добре провести час?  Скільки до нас приходить таких дітей від інших тренерів з акробатики і не тільки, протренувавшись кілька років, немає жодного розряду, жодних навіть «дворових» змагань за плечима і дитина НІЧОГО не вміє.  Натомість тренер у нас був класний.  Та що там говорити, коли у нас був випадок, на початку змагань тато забрав сина-підлітка прямо з розминки, сказавши: «Я не хочу травмувати психіку дитині».  Нам час прокинутися.  Це відбувається часто-густо (тепличні умови, тепличні люди, теплична психіка не травмована) й у результаті абсолютно безпорадні діти та підлітки, а потім і дорослі люди, не здатні до самостійних рішень та дій.

Як звичайно, ось конкретний приклад.  У Івана Івановича (ім’я змінено) теж кілька років були юрби щасливих дітей, яких ми потім теж кілька років виправляли дуже важко.  Один крутий шоу-балет звернувся за місцем (у ДК) до людини, яка називала себе тренером з акробатики, і були щасливі від захоплення дітей до цього тренера.  Так тривало кілька років.  Але рівень треба тримати і акробатика має цьому сприяти, а на ділі виходило не зовсім так.  І до нас звернулася керівник цього танцювального колективу зі словами: “Я не фахівець в акробатиці, але мені здається, що на колесі у дитини ноги мають бути рівними”.  Ось і весь результат роботи такого «класного тренера».  І такий випадок не єдиний.  Тут буде доречним порівняння з учителем.  Якщо після навчання у вчителя дитина може писати, рахувати, читати тощо, то це і є класний вчитель.  Адже він НАВЧИВ.  Все інше (на мій погляд) – це розваги, анімація та гарне проведення часу і не інакше.

А ще мені подобається фраза “тренер від Бога”.  Результати роботи таких «божественних» тренерів не надто відрізняються від вищеописаних.  Мене завжди в таких випадках цікавить, як може звичайна людина (зазвичай не компетентна) оцінити талант (якщо він навіть присутній), а потім ще й стверджувати про божественне його походження.  Потурати примхам дитини, догоджати очікуванням батьків може і можна віднести до божественних якостей, але це жодного відношення до навчання не має, як і власне божественного прояву.  Насправді це класична позиція пристосуванця.  Така стратегія не життєздатна, зате внаслідок нерозуміння, призводить до емоційного захоплення та вихваляння.  Справжню небезпеку майже ніхто не бачить.  У трикутнику: дитина-батьки-тренер, за такого сценарію все легко пояснюється власним егоїзмом, батьки думають про себе, тренер про себе, а дитина залишається осторонь.  І замість навчання та розвитку свого потенціалу, діти виростатимуть з постійною маскою любові та чесноти на фізіономії, брехливі та хитрі егоїстики, які звикли підробляти на висловленні своїх почуттів та похвальних думок.  Благодатний ґрунт для цього створюється руками самих батьків та тренерів при обговоренні (вірніше вихвалянні) дитини після кожного тренування у його присутності.

І другий момент (на мою думку, найважливіший), навіщо після такого класного тренера приводити дитину до НАС?  Питання для розмірковування для таких батьків…..

P.S.  Класного тренера (справді класного) потрібно ще заслужити!

Поворот не туда (часть 5)

Поворот не туда (часть 5)

Возможно, кто-то скажет, что эти статьи «не на часі», но жизнь нельзя поставить на паузу даже во время войны, дети растут, развиваются, занимаются спортом, готовятся к соревнованиям, а значит и современные проблемы воспитания никуда не исчезли.
СТРАХ НЕУДАЧИ. Начать эту статью я хочу с цитаты известного американского спортивного психолога Роберта Сингера: «Мотивация, душевный подъем, отношения и установки, уровень притязаний, потребность в достижении и т.д. представляют собой важнейшие компоненты психологии соревнования, являются неотъемлемой частью психологии спорта». Остановить внимание я предлагаю на потребности в достижении, которую практически уничтожили современные технологии влияния на ребенка. Безусловно, все перечисленное требует особого рассмотрения, но остановимся именно на этой потребности, а вернее на ее отсутствии и попытаемся выяснить, в чем же дело.
Итак, ситуации беру исключительно из практики нашего клуба, но сразу отмечу, что подобные явления сплошь и рядом встречаются и в других спортивных школах Украины. К моему удивлению, достаточно много родителей, когда время подходит к соревнованиям, начинают, извините за выражение, давать заднюю и что еще хуже, своим примером учат детей поступать также. В этот момент (в подавляющем большинстве случаев, неосознанно) происходит воспитание отрицательных качеств. При детальном изучении этого явления, пришел к логичным для себя выводам, что происходит это по причине возникающего страха потерпеть неудачу. Да еще на публике. К сожалению, этот страх бывает настолько велик, что перечеркивает проделанную совместную работу тренера и спортсмена в течение длительного времени. Вот если есть гарантия первого места на соревнованиях или выполнения разряда, тогда мы согласны, говорят такие родители. Если нет, то нет смысла выступать. Представляете? Нет смысла. Ходить на тренировки месяцами есть смысл, а выступить на соревнованиях – нет. Вот это логика. Каких только фраз не услышишь в оправдание этому страху: «мы решили, что он не готов», «он сказал, что у него ничего не получается на тренировках», «он слишком маленький», «зачем выступать по одному и тому же разряду еще раз» и многое другое. То есть с детства дается установка ребенку только на победу, только на удачный исход событий. А если нет? Такие моменты, «заботливые» родители моментально убирают из жизни своего любимого чада. Зачем ему этот стресс? Зачем насиловать его нервную систему? С такими словами гипер-заботливый папа забрал с разминки на соревнованиях сына подростка, у которого не все получалось перед выступлением.
 

Читать далее…

Чемпионат Украины WPF-KRAWA по пауэрлифтингу и отдельным движениям

Чемпионат Украины WPF-KRAWA по пауэрлифтингу и отдельным движениям

19.12.2021 в Дергачах (Харьковская область) состоялся Чемпионат Украины WPF-KRAWA по пауэрлифтингу и отдельным движениям. В про дивизионе Днепр представляла воспитанница и тренер СК “Виват” – Боровкова Арина.

Домой вернулись с такими результатами: возрастная группа 18-19 лет – золотая медаль, открытая возрастная группа (все возраста) – серебро. Уступили 2,5 кг очень сильной сопернице из Запорожья, но только по тактическим соображениям, поскольку борьба развернулась за норматив ELITE (100кг), но к сожалению ни нам, ни нашей сопернице не удалось пожать этот вес, зато норматив МСМК среди профессионалов Арина перевыполнила с большим запасом (на 12,5 кг).

Поздравляем Арину Александровну с удачным завершением этого года и желаем дальнейшего спортивного роста!

Всеукраинский турнир по пауэрлифтингу и отдельным движениям WPC/AWPC

Всеукраинский турнир по пауэрлифтингу и отдельным движениям WPC/AWPC

Рекорд Украины наш!!!
13.11.2021 в Харькове состоялся Всеукраинский турнир “Кубок Первой Столицы” по пауэрлифтингу и отдельным движениям WPC/AWPC, в котором приняла участие воспитанница и тренер СК “Виват” – Арина Боровкова. Ехали с целью выполнения МСМК среди профессионалов, а это 92,5 кг в весовой категории до 60 кг.
О наших результатах судите сами: норматив перевыполнили на 5 кг, в четвертой попытке при жиме 97,5 кг установили рекорд Украины в возрастной группе 18-19 лет и завоевали две золотые медали (в своём возрасте и в открытой категории).
Поздравляем Арину с успешным выступлением и желаем дальнейших рекордов на помосте!