На мій погляд, єдиним інструментом для прояву волі у людини є усвідомленість (просвітлення) шляхом розвитку розумових здібностей, у тому числі інтелекту. Це той сакральний ключ, що дозволяє відкрити двері невігластва, які стримують і не дають реалізуватися істинній волі людини, виконанню її призначення. Тобто воля — це вибір свого шляху, який спочатку потрібно усвідомити.
У кожному з нас закладена божественна іскра, але далеко не кожен може її проявити в житті, читайте виконати свою місію, коли ця іскра розгоряється до полум’я і висвітлює все довкола та всіх оточуючих.
Щоб спрацювала воля, мають бути створені спеціальні умови. Ці умови – це ніщо інше як свобода. Відчуття волі. Воля не може з’явитися у неволі. А людина, розумово обмежена (неосвічена) — це підневільна людина, яка є рабом власних звичок, інстинктів та чужої думки.
А знаєте, чому більшість людей не прагнуть бути вільними? Тому що почуття свободи безпосередньо пов’язане із почуттям занепокоєння, бо це стан невизначеності.
Цей простий висновок є руйнівним аргументом для рабів, які доводять свою свободу і свободу вибору: на кшталт я можу пити чи курити чи не робити цього, я можу прочитати цю книгу, а можу і не читати, тому я вільний і тому завжди вибирають те, що визначено і комфортно, цим доводячи свою рабську природу. Свобода завжди вимагає прояву вольових зусиль, а щоб випити пляшку пива багато зусиль не потрібно.
Я вже мовчу про те, що зворотною стороною свободи є відповідальність, яку більшість людей не хочуть брати за власне життя, не говорячи про інших.
Свобода і воля – це дари Бога. Людина народжується вільною і в неї кожну секунду є вибір. То чому багато людей не беруть і не користуються цими дарами? А все дуже просто. Тікають від свободи (невизначеності та змін) люди, схильні до страху.
Висновок простий до непристойності і неприємний для боягузів: свобода — це нагорода для сміливих, розумних і вольових людей!