Взаємодія лише на рівні особистості нагадує таку ситуацію. Дуже умовно уявімо двох чистих людей, що вийшли з душу. Ось вони йдуть по життю, і якимось чином доля їх стикає один з одним. І що зазвичай відбувається у цей момент зіткнення? Удар, агресія, «плювок» у суперника. Той відповідає взаємністю і так може тривати роками. Обпльовані, злі, замучені люди, як у зачарованому колі, продовжують робити те саме і з гордістю називають це відносинами. Сучасною мовою це називається токсичні люди та токсичні відносини. Коли, крім негативних емоцій та негативного стану, людина нічого не може запропонувати. Тобто вона здатна лише начхати.
Є люди, які не погоджуються на таку взаємодію та припиняють контакт із такими плюваками, на що останні сильно ображаються та часто поливають свого колишнього «партнера» ще великою кількістю відомої речовини. Трапляється це завдяки почуттю власної гідності і любові до себе в останніх. Чого геть позбавлені плеваки.
Причиною байдужого ставлення, на мій погляд, є неправильне виховання. Так навчили (родина, вулиця, соціальні групи тощо), іншими словами – не навчили поважати та любити себе. Кожна людина транслює те, що її наповнює. З моменту народження до моменту біологічного дорослішання, часто перебуваючи під впливом різних негативних явищ нашої культури, людина дуже легко містить у собі коктейль таких нечистот, що перебувають поруч, а тим більше бути у стосунках з такою людиною може тільки їй подібна.
Як тільки людина приймає рішення не бути токсичною, вона «йде в душ» та очищається. Але щоб це трапилося, потрібне усвідомлення своєї токсичності, прийняття та виправлення свого внутрішнього стану. Таке відбувається, на жаль, не так часто, тому що це вимагає роботи над собою. Треба взяти засоби і почати мити себе, іноді до болю віддираючи свої та чужі випорожнення, які налипли шарами. Набагато зручніше залишатися у своїй повсякденній ролі, що несе масу вторинних вигод, тим самим блокуючи можливість отримання справжнього задоволення від взаємодії з оточуючими людьми.
Здорові стосунки передбачають, перш за все, повагу особистих кордонів людини та відповідальність за свою поведінку. Виражається це ось у чому. Всі ми не ідеальні і час від часу можемо зірватися і наговорити гидоти іншому (тобто плюнути в нього). Так от повага особистих кордонів передбачає не плювання в ближнього, навіть якщо він дивиться на життя по своєму, а відповідальність — це коли, якщо навіть і плюнув, то визнати свою провину (у цьому випадку людина і сама зможе відмитися, але з великою ймовірністю продовжить взаємодію), а вищий пілотаж полягає в тому, що якщо помилково і плюнув в іншого, то сам за собою і прибрав (очистив людину).
Простими словами, вибачитися, а ще краще, висловити своє добре ставлення і любов практичними діями на благо йому.
Усім добра і більше здорових стосунків.